А́нкоридж • (Ánkoridž) m inan (genitive А́нкориджа)
singular | |
---|---|
nominative | А́нкоридж Ánkoridž |
genitive | А́нкориджа Ánkoridža |
dative | А́нкориджу Ánkoridžu |
accusative | А́нкоридж Ánkoridž |
instrumental | А́нкориджем Ánkoridžem |
prepositional | А́нкоридже Ánkoridže |
Анко́ридж • (Ankórydž) m inan (genitive Анко́риджа, uncountable, relational adjective анко́ридзький)
singular | |
---|---|
nominative | Анко́ридж Ankórydž |
genitive | Анко́риджа Ankórydža |
dative | Анко́риджеві, Анко́риджу Ankórydževi, Ankórydžu |
accusative | Анко́ридж Ankórydž |
instrumental | Анко́риджем Ankórydžem |
locative | Анко́риджу, Анко́риджі Ankórydžu, Ankórydži |
vocative | Анко́ридже Ankórydže |