A patronymic, from Анті́н (Antín, “Anthony”) + -ович (-ovyč)
Антоно́вич • (Antonóvyč) m pers (genitive Антоно́вича, nominative plural Антоно́вичі, genitive plural Антоно́вичів)
Антоно́вич • (Antonóvyč) f pers (indeclinable)
Анто́нович • (Antónovyč) m pers (genitive Анто́новича, nominative plural Анто́новичі, genitive plural Анто́новичів, feminine Анто́нівна)
The feminine form is indeclinable.
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | Анто́нович Antónovyč |
Анто́новичі Antónovyči |
genitive | Анто́новича Antónovyča |
Анто́новичів Antónovyčiv |
dative | Анто́новичеві, Анто́новичу Antónovyčevi, Antónovyču |
Анто́новичам Antónovyčam |
accusative | Анто́новича Antónovyča |
Анто́новичів Antónovyčiv |
instrumental | Анто́новичем Antónovyčem |
Анто́новичами Antónovyčamy |
locative | Анто́новичеві, Анто́новичу, Анто́новичі Antónovyčevi, Antónovyču, Antónovyči |
Анто́новичах Antónovyčax |
vocative | Анто́новичу, Анто́нович Antónovyču, Antónovyč |
Анто́новичі Antónovyči |