From до́вгий (dóvhyj, “long”) + -енко (-enko, “-son”).
Довже́нко • (Dovžénko) m pers (genitive Довже́нка, nominative plural Довже́нки, genitive plural Довже́нків)
Довже́нко • (Dovžénko) f pers (indeclinable)
The feminine form is indeclinable
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | Довже́нко Dovžénko |
Довже́нки Dovžénky |
genitive | Довже́нка Dovžénka |
Довже́нків Dovžénkiv |
dative | Довже́нкові, Довже́нку Dovžénkovi, Dovžénku |
Довже́нкам Dovžénkam |
accusative | Довже́нка Dovžénka |
Довже́нків Dovžénkiv |
instrumental | Довже́нком Dovžénkom |
Довже́нками Dovžénkamy |
locative | Довже́нкові, Довже́нку Dovžénkovi, Dovžénku |
Довже́нках Dovžénkax |
vocative | Довже́нку, Довже́нко Dovžénku, Dovžénko |
Довже́нки Dovžénky |