Borrowed from Ancient Greek Μαρκιανός (Markianós), from Latin Mārciānus.
Маркія́н • (Markiján) m pers (genitive Маркія́на, nominative plural Маркія́ни, genitive plural Маркія́нів, feminine Маркія́на, relational adjective Маркія́нів)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | Маркія́н Markiján |
Маркія́ни Markijány |
genitive | Маркія́на Markijána |
Маркія́нів Markijániv |
dative | Маркія́нові, Маркія́ну Markijánovi, Markijánu |
Маркія́нам Markijánam |
accusative | Маркія́на Markijána |
Маркія́нів Markijániv |
instrumental | Маркія́ном Markijánom |
Маркія́нами Markijánamy |
locative | Маркія́нові, Маркія́ну, Маркія́ні Markijánovi, Markijánu, Markijáni |
Маркія́нах Markijánax |
vocative | Маркія́не Markijáne |
Маркія́ни Markijány |
See the etymology of the corresponding lemma form.
Маркія́н • (Markiján) f pers pl