A patronymic, from Мики́та (Mykýta, “Nikita”) + -івна (-ivna)
Мики́тівна • (Mykýtivna) f inan (genitive Мики́тівни, nominative plural Мики́тівни, genitive plural Мики́тівен, feminine Мики́тович)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | Мики́тівна Mykýtivna |
Мики́тівни Mykýtivny |
genitive | Мики́тівни Mykýtivny |
Мики́тівен Mykýtiven |
dative | Мики́тівні Mykýtivni |
Мики́тівнам Mykýtivnam |
accusative | Мики́тівну Mykýtivnu |
Мики́тівни Mykýtivny |
instrumental | Мики́тівною Mykýtivnoju |
Мики́тівнами Mykýtivnamy |
locative | Мики́тівні Mykýtivni |
Мики́тівнах Mykýtivnax |
vocative | Мики́тівно Mykýtivno |
Мики́тівни Mykýtivny |