акузатив • (akuzativ) m (relational adjective акузативен)
singular | |
---|---|
indefinite | акузатив |
definite unspecified | акузативот |
definite proximal | акузативов |
definite distal | акузативон |
vocative | акузативу |
а̏кузатӣв m (Latin spelling ȁkuzatīv)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | акузатив | акузативи |
genitive | акузатива | акузатива |
dative | акузативу | акузативима |
accusative | акузатив | акузативе |
vocative | акузативе | акузативи |
locative | акузативу | акузативима |
instrumental | акузативом | акузативима |
Borrowed from Latin accūsātīvus.
акузати́в • (akuzatýv) m inan (genitive акузати́ва, uncountable)
singular | |
---|---|
nominative | акузати́в akuzatýv |
genitive | акузати́ва akuzatýva |
dative | акузати́вові, акузати́ву akuzatývovi, akuzatývu |
accusative | акузати́в akuzatýv |
instrumental | акузати́вом akuzatývom |
locative | акузати́ву, акузати́ві akuzatývu, akuzatývi |
vocative | акузати́ве akuzatýve |