Borrowed from French accentuer, from Latin accentus. Compare Russian акценти́ровать (akcentírovatʹ), Belarusian акцэнтава́ць (akcentavácʹ), Polish akcentować.
акцентува́ти • (akcentuváty) impf or pf
| biaspectual | ||
|---|---|---|
| infinitive | акцентува́ти, акцентува́ть akcentuváty, akcentuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | акценто́ваний akcentóvanyj impersonal: акценто́вано akcentóvano |
| adverbial | акценту́ючи akcentújučy |
акцентува́вши akcentuvávšy |
| present tense (imperfective) | future tense (imperfective) | |
| future tense (perfective) | — | |
| 1st singular я |
акценту́ю akcentúju |
бу́ду акцентува́ти, бу́ду акцентува́ть, акцентува́тиму búdu akcentuváty, búdu akcentuvátʹ, akcentuvátymu |
| 2nd singular ти |
акценту́єш akcentúješ |
бу́деш акцентува́ти, бу́деш акцентува́ть, акцентува́тимеш búdeš akcentuváty, búdeš akcentuvátʹ, akcentuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
акценту́є akcentúje |
бу́де акцентува́ти, бу́де акцентува́ть, акцентува́тиме búde akcentuváty, búde akcentuvátʹ, akcentuvátyme |
| 1st plural ми |
акценту́єм, акценту́ємо akcentújem, akcentújemo |
бу́демо акцентува́ти, бу́демо акцентува́ть, акцентува́тимемо, акцентува́тимем búdemo akcentuváty, búdemo akcentuvátʹ, akcentuvátymemo, akcentuvátymem |
| 2nd plural ви |
акценту́єте akcentújete |
бу́дете акцентува́ти, бу́дете акцентува́ть, акцентува́тимете búdete akcentuváty, búdete akcentuvátʹ, akcentuvátymete |
| 3rd plural вони |
акценту́ють akcentújutʹ |
бу́дуть акцентува́ти, бу́дуть акцентува́ть, акцентува́тимуть búdutʹ akcentuváty, búdutʹ akcentuvátʹ, akcentuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | акценту́ймо akcentújmo |
| second-person | акценту́й akcentúj |
акценту́йте akcentújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
акцентува́в akcentuváv |
акцентува́ли akcentuvály |
| feminine я / ти / вона |
акцентува́ла akcentuvála | |
| neuter воно |
акцентува́ло akcentuválo | |