From Latin assignāre + -ува́ти (-uváty, verb-forming suffix).
асигнува́ти • (asyhnuváty) impf or pf
| biaspectual | ||
|---|---|---|
| infinitive | асигнува́ти, асигнува́ть asyhnuváty, asyhnuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | асигно́ваний asyhnóvanyj impersonal: асигно́вано asyhnóvano |
| adverbial | асигну́ючи asyhnújučy |
асигнува́вши asyhnuvávšy |
| present tense (imperfective) | future tense (imperfective) | |
| future tense (perfective) | — | |
| 1st singular я |
асигну́ю asyhnúju |
бу́ду асигнува́ти, бу́ду асигнува́ть, асигнува́тиму búdu asyhnuváty, búdu asyhnuvátʹ, asyhnuvátymu |
| 2nd singular ти |
асигну́єш asyhnúješ |
бу́деш асигнува́ти, бу́деш асигнува́ть, асигнува́тимеш búdeš asyhnuváty, búdeš asyhnuvátʹ, asyhnuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
асигну́є asyhnúje |
бу́де асигнува́ти, бу́де асигнува́ть, асигнува́тиме búde asyhnuváty, búde asyhnuvátʹ, asyhnuvátyme |
| 1st plural ми |
асигну́єм, асигну́ємо asyhnújem, asyhnújemo |
бу́демо асигнува́ти, бу́демо асигнува́ть, асигнува́тимемо, асигнува́тимем búdemo asyhnuváty, búdemo asyhnuvátʹ, asyhnuvátymemo, asyhnuvátymem |
| 2nd plural ви |
асигну́єте asyhnújete |
бу́дете асигнува́ти, бу́дете асигнува́ть, асигнува́тимете búdete asyhnuváty, búdete asyhnuvátʹ, asyhnuvátymete |
| 3rd plural вони |
асигну́ють asyhnújutʹ |
бу́дуть асигнува́ти, бу́дуть асигнува́ть, асигнува́тимуть búdutʹ asyhnuváty, búdutʹ asyhnuvátʹ, asyhnuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | асигну́ймо asyhnújmo |
| second-person | асигну́й asyhnúj |
асигну́йте asyhnújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
асигнува́в asyhnuváv |
асигнува́ли asyhnuvály |
| feminine я / ти / вона |
асигнува́ла asyhnuvála | |
| neuter воно |
асигнува́ло asyhnuválo | |