Borrowed from German attestieren + -увати (-uvaty)
атестува́ти • (atestuváty) impf or pf
| biaspectual | ||
|---|---|---|
| infinitive | атестува́ти, атестува́ть atestuváty, atestuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | атесто́ваний atestóvanyj impersonal: атесто́вано atestóvano |
| adverbial | атесту́ючи atestújučy |
атестува́вши atestuvávšy |
| present tense (imperfective) | future tense (imperfective) | |
| future tense (perfective) | — | |
| 1st singular я |
атесту́ю atestúju |
бу́ду атестува́ти, бу́ду атестува́ть, атестува́тиму búdu atestuváty, búdu atestuvátʹ, atestuvátymu |
| 2nd singular ти |
атесту́єш atestúješ |
бу́деш атестува́ти, бу́деш атестува́ть, атестува́тимеш búdeš atestuváty, búdeš atestuvátʹ, atestuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
атесту́є atestúje |
бу́де атестува́ти, бу́де атестува́ть, атестува́тиме búde atestuváty, búde atestuvátʹ, atestuvátyme |
| 1st plural ми |
атесту́єм, атесту́ємо atestújem, atestújemo |
бу́демо атестува́ти, бу́демо атестува́ть, атестува́тимемо, атестува́тимем búdemo atestuváty, búdemo atestuvátʹ, atestuvátymemo, atestuvátymem |
| 2nd plural ви |
атесту́єте atestújete |
бу́дете атестува́ти, бу́дете атестува́ть, атестува́тимете búdete atestuváty, búdete atestuvátʹ, atestuvátymete |
| 3rd plural вони |
атесту́ють atestújutʹ |
бу́дуть атестува́ти, бу́дуть атестува́ть, атестува́тимуть búdutʹ atestuváty, búdutʹ atestuvátʹ, atestuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | атесту́ймо atestújmo |
| second-person | атесту́й atestúj |
атесту́йте atestújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
атестува́в atestuváv |
атестува́ли atestuvály |
| feminine я / ти / вона |
атестува́ла atestuvála | |
| neuter воно |
атестува́ло atestuválo | |