From Афі́ни (Afíny) + -янин (-janyn). Compare Russian афиня́нин (afinjánin).
афі́нянин • (afínjanyn) m pers (genitive афі́нянина, nominative plural афі́няни, genitive plural афі́нян, feminine афі́нянка)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | афі́нянин afínjanyn |
афі́няни afínjany |
| genitive | афі́нянина afínjanyna |
афі́нян afínjan |
| dative | афі́нянинові, афі́нянину afínjanynovi, afínjanynu |
афі́нянам afínjanam |
| accusative | афі́нянина afínjanyna |
афі́нян afínjan |
| instrumental | афі́нянином afínjanynom |
афі́нянами afínjanamy |
| locative | афі́нянинові, афі́нянині afínjanynovi, afínjanyni |
афі́нянах afínjanax |
| vocative | афі́нянине afínjanyne |
афі́няни afínjany |