бандити́зм • (banditízm) m inan (genitive бандити́зма, nominative plural бандити́змы, genitive plural бандити́змов)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | бандити́зм banditízm |
бандити́змы banditízmy |
genitive | бандити́зма banditízma |
бандити́змов banditízmov |
dative | бандити́зму banditízmu |
бандити́змам banditízmam |
accusative | бандити́зм banditízm |
бандити́змы banditízmy |
instrumental | бандити́змом banditízmom |
бандити́змами banditízmami |
prepositional | бандити́зме banditízme |
бандити́змах banditízmax |
From бандит (bandyt) + -и́зм (-ýzm)
бандити́зм • (bandytýzm) m inan (genitive бандити́зму, uncountable)
singular | |
---|---|
nominative | бандити́зм bandytýzm |
genitive | бандити́зму bandytýzmu |
dative | бандити́змові, бандити́зму bandytýzmovi, bandytýzmu |
accusative | бандити́зм bandytýzm |
instrumental | бандити́змом bandytýzmom |
locative | бандити́зму, бандити́змі bandytýzmu, bandytýzmi |
vocative | бандити́зме bandytýzme |