From бенке́т (benkét) + -ува́ти (-uváty).
бенкетува́ти • (benketuváty) impf (perfective побенкетува́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | бенкетува́ти, бенкетува́ть benketuváty, benketuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | бенкету́ючи benketújučy |
бенкетува́вши benketuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
бенкету́ю benketúju |
бу́ду бенкетува́ти, бу́ду бенкетува́ть, бенкетува́тиму búdu benketuváty, búdu benketuvátʹ, benketuvátymu |
| 2nd singular ти |
бенкету́єш benketúješ |
бу́деш бенкетува́ти, бу́деш бенкетува́ть, бенкетува́тимеш búdeš benketuváty, búdeš benketuvátʹ, benketuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
бенкету́є benketúje |
бу́де бенкетува́ти, бу́де бенкетува́ть, бенкетува́тиме búde benketuváty, búde benketuvátʹ, benketuvátyme |
| 1st plural ми |
бенкету́єм, бенкету́ємо benketújem, benketújemo |
бу́демо бенкетува́ти, бу́демо бенкетува́ть, бенкетува́тимемо, бенкетува́тимем búdemo benketuváty, búdemo benketuvátʹ, benketuvátymemo, benketuvátymem |
| 2nd plural ви |
бенкету́єте benketújete |
бу́дете бенкетува́ти, бу́дете бенкетува́ть, бенкетува́тимете búdete benketuváty, búdete benketuvátʹ, benketuvátymete |
| 3rd plural вони |
бенкету́ють benketújutʹ |
бу́дуть бенкетува́ти, бу́дуть бенкетува́ть, бенкетува́тимуть búdutʹ benketuváty, búdutʹ benketuvátʹ, benketuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | бенкету́ймо benketújmo |
| second-person | бенкету́й benketúj |
бенкету́йте benketújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
бенкетува́в benketuváv |
бенкетува́ли benketuvály |
| feminine я / ти / вона |
бенкетува́ла benketuvála | |
| neuter воно |
бенкетува́ло benketuválo | |