Inherited from Old Ruthenian бичова́ти, бичева́ти (bičováti, bičeváti, “to whip, to lash”), from Proto-Slavic *bičevati. By surface analysis, бич (byč) + -увати (-uvaty).
бичува́ти • (byčuváty) impf (transitive)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | бичува́ти, бичува́ть byčuváty, byčuvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | бичо́ваний byčóvanyj impersonal: бичо́вано byčóvano |
adverbial | бичу́ючи byčújučy |
бичува́вши byčuvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
бичу́ю byčúju |
бу́ду бичува́ти, бу́ду бичува́ть, бичува́тиму búdu byčuváty, búdu byčuvátʹ, byčuvátymu |
2nd singular ти |
бичу́єш byčúješ |
бу́деш бичува́ти, бу́деш бичува́ть, бичува́тимеш búdeš byčuváty, búdeš byčuvátʹ, byčuvátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
бичу́є byčúje |
бу́де бичува́ти, бу́де бичува́ть, бичува́тиме búde byčuváty, búde byčuvátʹ, byčuvátyme |
1st plural ми |
бичу́єм, бичу́ємо byčújem, byčújemo |
бу́демо бичува́ти, бу́демо бичува́ть, бичува́тимемо, бичува́тимем búdemo byčuváty, búdemo byčuvátʹ, byčuvátymemo, byčuvátymem |
2nd plural ви |
бичу́єте byčújete |
бу́дете бичува́ти, бу́дете бичува́ть, бичува́тимете búdete byčuváty, búdete byčuvátʹ, byčuvátymete |
3rd plural вони |
бичу́ють byčújutʹ |
бу́дуть бичува́ти, бу́дуть бичува́ть, бичува́тимуть búdutʹ byčuváty, búdutʹ byčuvátʹ, byčuvátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | бичу́ймо byčújmo |
second-person | бичу́й byčúj |
бичу́йте byčújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
бичува́в byčuváv |
бичува́ли byčuvály |
feminine я / ти / вона |
бичува́ла byčuvála | |
neuter воно |
бичува́ло byčuválo |
From бичова́ (byčová) + -ати (-aty), later reanalized as бич + -овати (byč + -ovaty), coinciding with бичува́ти (byčuváty) (Etymology 1).
бичува́ти • (byčuváty) impf (transitive, dated)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | бичува́ти, бичува́ть byčuváty, byčuvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | бичо́ваний byčóvanyj impersonal: бичо́вано byčóvano |
adverbial | бичу́ючи byčújučy |
бичува́вши byčuvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
бичу́ю byčúju |
бу́ду бичува́ти, бу́ду бичува́ть, бичува́тиму búdu byčuváty, búdu byčuvátʹ, byčuvátymu |
2nd singular ти |
бичу́єш byčúješ |
бу́деш бичува́ти, бу́деш бичува́ть, бичува́тимеш búdeš byčuváty, búdeš byčuvátʹ, byčuvátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
бичу́є byčúje |
бу́де бичува́ти, бу́де бичува́ть, бичува́тиме búde byčuváty, búde byčuvátʹ, byčuvátyme |
1st plural ми |
бичу́єм, бичу́ємо byčújem, byčújemo |
бу́демо бичува́ти, бу́демо бичува́ть, бичува́тимемо, бичува́тимем búdemo byčuváty, búdemo byčuvátʹ, byčuvátymemo, byčuvátymem |
2nd plural ви |
бичу́єте byčújete |
бу́дете бичува́ти, бу́дете бичува́ть, бичува́тимете búdete byčuváty, búdete byčuvátʹ, byčuvátymete |
3rd plural вони |
бичу́ють byčújutʹ |
бу́дуть бичува́ти, бу́дуть бичува́ть, бичува́тимуть búdutʹ byčuváty, búdutʹ byčuvátʹ, byčuvátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | бичу́ймо byčújmo |
second-person | бичу́й byčúj |
бичу́йте byčújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
бичува́в byčuváv |
бичува́ли byčuvály |
feminine я / ти / вона |
бичува́ла byčuvála | |
neuter воно |
бичува́ло byčuválo |
From біч (bič, “hobo, bum”) + -ува́ти (-uváty).
бичува́ти • (byčuváty) impf
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | бичува́ти, бичува́ть byčuváty, byčuvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | бичу́ючи byčújučy |
бичува́вши byčuvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
бичу́ю byčúju |
бу́ду бичува́ти, бу́ду бичува́ть, бичува́тиму búdu byčuváty, búdu byčuvátʹ, byčuvátymu |
2nd singular ти |
бичу́єш byčúješ |
бу́деш бичува́ти, бу́деш бичува́ть, бичува́тимеш búdeš byčuváty, búdeš byčuvátʹ, byčuvátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
бичу́є byčúje |
бу́де бичува́ти, бу́де бичува́ть, бичува́тиме búde byčuváty, búde byčuvátʹ, byčuvátyme |
1st plural ми |
бичу́єм, бичу́ємо byčújem, byčújemo |
бу́демо бичува́ти, бу́демо бичува́ть, бичува́тимемо, бичува́тимем búdemo byčuváty, búdemo byčuvátʹ, byčuvátymemo, byčuvátymem |
2nd plural ви |
бичу́єте byčújete |
бу́дете бичува́ти, бу́дете бичува́ть, бичува́тимете búdete byčuváty, búdete byčuvátʹ, byčuvátymete |
3rd plural вони |
бичу́ють byčújutʹ |
бу́дуть бичува́ти, бу́дуть бичува́ть, бичува́тимуть búdutʹ byčuváty, búdutʹ byčuvátʹ, byčuvátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | бичу́ймо byčújmo |
second-person | бичу́й byčúj |
бичу́йте byčújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
бичува́в byčuváv |
бичува́ли byčuvály |
feminine я / ти / вона |
бичува́ла byčuvála | |
neuter воно |
бичува́ло byčuválo |