Borrowed from Polish błagać, from Old Czech blahati. Related to бла́го (bláho), благи́й (blahýj).
блага́ти • (blaháty) impf
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | блага́ти, блага́ть blaháty, blahátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | блага́ючи blahájučy |
блага́вши blahávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
блага́ю blaháju |
бу́ду блага́ти, бу́ду блага́ть, блага́тиму búdu blaháty, búdu blahátʹ, blahátymu |
| 2nd singular ти |
блага́єш blaháješ |
бу́деш блага́ти, бу́деш блага́ть, блага́тимеш búdeš blaháty, búdeš blahátʹ, blahátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
блага́є blaháje |
бу́де блага́ти, бу́де блага́ть, блага́тиме búde blaháty, búde blahátʹ, blahátyme |
| 1st plural ми |
блага́єм, блага́ємо blahájem, blahájemo |
бу́демо блага́ти, бу́демо блага́ть, блага́тимемо, блага́тимем búdemo blaháty, búdemo blahátʹ, blahátymemo, blahátymem |
| 2nd plural ви |
блага́єте blahájete |
бу́дете блага́ти, бу́дете блага́ть, блага́тимете búdete blaháty, búdete blahátʹ, blahátymete |
| 3rd plural вони |
блага́ють blahájutʹ |
бу́дуть блага́ти, бу́дуть блага́ть, блага́тимуть búdutʹ blaháty, búdutʹ blahátʹ, blahátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | блага́ймо blahájmo |
| second-person | блага́й blaháj |
блага́йте blahájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
блага́в blaháv |
блага́ли blahály |
| feminine я / ти / вона |
блага́ла blahála | |
| neuter воно |
блага́ло blahálo | |