From блок (blok, “block”, noun) + -увати (-uvaty, verb-forming suffix). Compare Polish blokować.
блокува́ти • (blokuváty) impf
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | блокува́ти, блокува́ть blokuváty, blokuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | блоко́ваний blokóvanyj impersonal: блоко́вано blokóvano |
| adverbial | блоку́ючи blokújučy |
блокува́вши blokuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
блоку́ю blokúju |
бу́ду блокува́ти, бу́ду блокува́ть, блокува́тиму búdu blokuváty, búdu blokuvátʹ, blokuvátymu |
| 2nd singular ти |
блоку́єш blokúješ |
бу́деш блокува́ти, бу́деш блокува́ть, блокува́тимеш búdeš blokuváty, búdeš blokuvátʹ, blokuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
блоку́є blokúje |
бу́де блокува́ти, бу́де блокува́ть, блокува́тиме búde blokuváty, búde blokuvátʹ, blokuvátyme |
| 1st plural ми |
блоку́єм, блоку́ємо blokújem, blokújemo |
бу́демо блокува́ти, бу́демо блокува́ть, блокува́тимемо, блокува́тимем búdemo blokuváty, búdemo blokuvátʹ, blokuvátymemo, blokuvátymem |
| 2nd plural ви |
блоку́єте blokújete |
бу́дете блокува́ти, бу́дете блокува́ть, блокува́тимете búdete blokuváty, búdete blokuvátʹ, blokuvátymete |
| 3rd plural вони |
блоку́ють blokújutʹ |
бу́дуть блокува́ти, бу́дуть блокува́ть, блокува́тимуть búdutʹ blokuváty, búdutʹ blokuvátʹ, blokuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | блоку́ймо blokújmo |
| second-person | блоку́й blokúj |
блоку́йте blokújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
блокува́в blokuváv |
блокува́ли blokuvály |
| feminine я / ти / вона |
блокува́ла blokuvála | |
| neuter воно |
блокува́ло blokuválo | |