From бог (bog) + носьць (nosĭcĭ).
богоносьць • (bogonosĭcĭ) m anim
singular | dual | plural | |
---|---|---|---|
nominative | богоносьцъ bogonosĭcŭ |
богоносьца bogonosĭca |
богоносьци bogonosĭci |
genitive | богоносьца bogonosĭca |
богоносьцоу bogonosĭcu |
богоносьцъ bogonosĭcŭ |
dative | богоносьцоу bogonosĭcu |
богоносьцома bogonosĭcoma |
богоносьцомъ bogonosĭcomŭ |
accusative | богоносьцъ bogonosĭcŭ |
богоносьца bogonosĭca |
богоносьцꙑ bogonosĭcy |
instrumental | богоносьцомъ bogonosĭcomŭ |
богоносьцома bogonosĭcoma |
богоносьцꙑ bogonosĭcy |
locative | богоносьцѣ bogonosĭcě |
богоносьцоу bogonosĭcu |
богоносьцѣхъ bogonosĭcěxŭ |
vocative | богоносьце bogonosĭce |
богоносьца bogonosĭca |
богоносьци bogonosĭci |