Inherited from Proto-Slavic *bryzgati
бри́зкати • (brýzkaty) impf
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | бри́зкати, бри́зкать brýzkaty, brýzkatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | бри́зканий brýzkanyj impersonal: бри́зкано brýzkano |
| adverbial | бри́зкаючи brýzkajučy |
бри́зкавши brýzkavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
бри́зкаю brýzkaju |
бу́ду бри́зкати, бу́ду бри́зкать, бри́зкатиму búdu brýzkaty, búdu brýzkatʹ, brýzkatymu |
| 2nd singular ти |
бри́зкаєш brýzkaješ |
бу́деш бри́зкати, бу́деш бри́зкать, бри́зкатимеш búdeš brýzkaty, búdeš brýzkatʹ, brýzkatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
бри́зкає brýzkaje |
бу́де бри́зкати, бу́де бри́зкать, бри́зкатиме búde brýzkaty, búde brýzkatʹ, brýzkatyme |
| 1st plural ми |
бри́зкаєм, бри́зкаємо brýzkajem, brýzkajemo |
бу́демо бри́зкати, бу́демо бри́зкать, бри́зкатимемо, бри́зкатимем búdemo brýzkaty, búdemo brýzkatʹ, brýzkatymemo, brýzkatymem |
| 2nd plural ви |
бри́зкаєте brýzkajete |
бу́дете бри́зкати, бу́дете бри́зкать, бри́зкатимете búdete brýzkaty, búdete brýzkatʹ, brýzkatymete |
| 3rd plural вони |
бри́зкають brýzkajutʹ |
бу́дуть бри́зкати, бу́дуть бри́зкать, бри́зкатимуть búdutʹ brýzkaty, búdutʹ brýzkatʹ, brýzkatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | бри́зкаймо brýzkajmo |
| second-person | бри́зкай brýzkaj |
бри́зкайте brýzkajte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
бри́зкав brýzkav |
бри́зкали brýzkaly |
| feminine я / ти / вона |
бри́зкала brýzkala | |
| neuter воно |
бри́зкало brýzkalo | |