Inherited from Proto-Slavic *buxati, of onomatopoeic origin. By surface analysis, бух (bux) + -ати (-aty).
бу́хати • (búxaty) impf (perfective бу́хнути)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | бу́хати, бу́хать búxaty, búxatʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | бу́хаючи búxajučy |
бу́хавши búxavšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
бу́хаю búxaju |
бу́ду бу́хати, бу́ду бу́хать, бу́хатиму búdu búxaty, búdu búxatʹ, búxatymu |
2nd singular ти |
бу́хаєш búxaješ |
бу́деш бу́хати, бу́деш бу́хать, бу́хатимеш búdeš búxaty, búdeš búxatʹ, búxatymeš |
3rd singular він / вона / воно |
бу́хає búxaje |
бу́де бу́хати, бу́де бу́хать, бу́хатиме búde búxaty, búde búxatʹ, búxatyme |
1st plural ми |
бу́хаєм, бу́хаємо búxajem, búxajemo |
бу́демо бу́хати, бу́демо бу́хать, бу́хатимемо, бу́хатимем búdemo búxaty, búdemo búxatʹ, búxatymemo, búxatymem |
2nd plural ви |
бу́хаєте búxajete |
бу́дете бу́хати, бу́дете бу́хать, бу́хатимете búdete búxaty, búdete búxatʹ, búxatymete |
3rd plural вони |
бу́хають búxajutʹ |
бу́дуть бу́хати, бу́дуть бу́хать, бу́хатимуть búdutʹ búxaty, búdutʹ búxatʹ, búxatymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | бу́хаймо búxajmo |
second-person | бу́хай búxaj |
бу́хайте búxajte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
бу́хав búxav |
бу́хали búxaly |
feminine я / ти / вона |
бу́хала búxala | |
neuter воно |
бу́хало búxalo |
Probably the same as the Etymology 1.
буха́ти • (buxáty) impf (perfective бе́кнути)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | буха́ти, буха́ть buxáty, buxátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | буха́ючи buxájučy |
буха́вши buxávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
буха́ю buxáju |
бу́ду буха́ти, бу́ду буха́ть, буха́тиму búdu buxáty, búdu buxátʹ, buxátymu |
2nd singular ти |
буха́єш buxáješ |
бу́деш буха́ти, бу́деш буха́ть, буха́тимеш búdeš buxáty, búdeš buxátʹ, buxátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
буха́є buxáje |
бу́де буха́ти, бу́де буха́ть, буха́тиме búde buxáty, búde buxátʹ, buxátyme |
1st plural ми |
буха́єм, буха́ємо buxájem, buxájemo |
бу́демо буха́ти, бу́демо буха́ть, буха́тимемо, буха́тимем búdemo buxáty, búdemo buxátʹ, buxátymemo, buxátymem |
2nd plural ви |
буха́єте buxájete |
бу́дете буха́ти, бу́дете буха́ть, буха́тимете búdete buxáty, búdete buxátʹ, buxátymete |
3rd plural вони |
буха́ють buxájutʹ |
бу́дуть буха́ти, бу́дуть буха́ть, буха́тимуть búdutʹ buxáty, búdutʹ buxátʹ, buxátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | буха́ймо buxájmo |
second-person | буха́й buxáj |
буха́йте buxájte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
буха́в buxáv |
буха́ли buxály |
feminine я / ти / вона |
буха́ла buxála | |
neuter воно |
буха́ло buxálo |