Inherited from Proto-Slavic *běgati.
бі́гати • (bíhaty) impf (perfective побі́гати)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | бі́гати, бі́гать bíhaty, bíhatʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | бі́гаючи bíhajučy |
бі́гавши bíhavšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
бі́гаю bíhaju |
бу́ду бі́гати, бу́ду бі́гать, бі́гатиму búdu bíhaty, búdu bíhatʹ, bíhatymu |
2nd singular ти |
бі́гаєш bíhaješ |
бу́деш бі́гати, бу́деш бі́гать, бі́гатимеш búdeš bíhaty, búdeš bíhatʹ, bíhatymeš |
3rd singular він / вона / воно |
бі́гає bíhaje |
бу́де бі́гати, бу́де бі́гать, бі́гатиме búde bíhaty, búde bíhatʹ, bíhatyme |
1st plural ми |
бі́гаєм, бі́гаємо bíhajem, bíhajemo |
бу́демо бі́гати, бу́демо бі́гать, бі́гатимемо, бі́гатимем búdemo bíhaty, búdemo bíhatʹ, bíhatymemo, bíhatymem |
2nd plural ви |
бі́гаєте bíhajete |
бу́дете бі́гати, бу́дете бі́гать, бі́гатимете búdete bíhaty, búdete bíhatʹ, bíhatymete |
3rd plural вони |
бі́гають bíhajutʹ |
бу́дуть бі́гати, бу́дуть бі́гать, бі́гатимуть búdutʹ bíhaty, búdutʹ bíhatʹ, bíhatymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | бі́гаймо bíhajmo |
second-person | бі́гай bíhaj |
бі́гайте bíhajte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
бі́гав bíhav |
бі́гали bíhaly |
feminine я / ти / вона |
бі́гала bíhala | |
neuter воно |
бі́гало bíhalo |