From вага (vaha) + -а́р (-ár)
вага́р • (vahár) m pers (genitive вагаря́, nominative plural вагарі́, genitive plural вагарі́в)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | вага́р vahár |
вагарі́ vaharí |
genitive | вагаря́ vaharjá |
вагарі́в vaharív |
dative | вагаре́ві, вагарю́ vaharévi, vaharjú |
вагаря́м vaharjám |
accusative | вагаря́ vaharjá |
вагарі́в vaharív |
instrumental | вагаре́м vaharém |
вагаря́ми vaharjámy |
locative | вагаре́ві, вагарю́, вагарі́ vaharévi, vaharjú, vaharí |
вагаря́х vaharjáx |
vocative | вага́рю vahárju |
вагарі́ vaharí |