From в (v) + дихну́ти (dyxnúty).
вдихну́ти • (vdyxnúty) pf (imperfective вдиха́ти or вди́хувати)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | вдихну́ти, вдихну́ть vdyxnúty, vdyxnútʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | — | вдихну́вши vdyxnúvšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | вдихну́ vdyxnú |
2nd singular ти |
— | вдихне́ш vdyxnéš |
3rd singular він / вона / воно |
— | вдихне́ vdyxné |
1st plural ми |
— | вдихне́м, вдихнемо́ vdyxném, vdyxnemó |
2nd plural ви |
— | вдихнете́ vdyxneté |
3rd plural вони |
— | вдихну́ть vdyxnútʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | вдихні́м, вдихні́мо vdyxním, vdyxnímo |
second-person | вдихни́ vdyxný |
вдихні́ть vdyxnítʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
вдихну́в vdyxnúv |
вдихну́ли vdyxnúly |
feminine я / ти / вона |
вдихну́ла vdyxnúla | |
neuter воно |
вдихну́ло vdyxnúlo |