From веред (vered) + -ува́ти (-uváty).
вередува́ти • (vereduváty) impf (perfective повередува́ти) (intransitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | вередува́ти, вередува́ть vereduváty, vereduvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | вереду́ючи veredújučy |
вередува́вши vereduvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
вереду́ю veredúju |
бу́ду вередува́ти, бу́ду вередува́ть, вередува́тиму búdu vereduváty, búdu vereduvátʹ, vereduvátymu |
| 2nd singular ти |
вереду́єш veredúješ |
бу́деш вередува́ти, бу́деш вередува́ть, вередува́тимеш búdeš vereduváty, búdeš vereduvátʹ, vereduvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
вереду́є veredúje |
бу́де вередува́ти, бу́де вередува́ть, вередува́тиме búde vereduváty, búde vereduvátʹ, vereduvátyme |
| 1st plural ми |
вереду́єм, вереду́ємо veredújem, veredújemo |
бу́демо вередува́ти, бу́демо вередува́ть, вередува́тимемо, вередува́тимем búdemo vereduváty, búdemo vereduvátʹ, vereduvátymemo, vereduvátymem |
| 2nd plural ви |
вереду́єте veredújete |
бу́дете вередува́ти, бу́дете вередува́ть, вередува́тимете búdete vereduváty, búdete vereduvátʹ, vereduvátymete |
| 3rd plural вони |
вереду́ють veredújutʹ |
бу́дуть вередува́ти, бу́дуть вередува́ть, вередува́тимуть búdutʹ vereduváty, búdutʹ vereduvátʹ, vereduvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | вереду́ймо veredújmo |
| second-person | вереду́й veredúj |
вереду́йте veredújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
вередува́в vereduváv |
вередува́ли vereduvály |
| feminine я / ти / вона |
вередува́ла vereduvála | |
| neuter воно |
вередува́ло vereduválo | |