From Proto-Slavic *vъzęti.
взя́ти • (vzjáty) pf (imperfective бра́ти)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | взя́ти, взять vzjáty, vzjatʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | взя́тий vzjátyj impersonal: взя́то vzjáto |
adverbial | — | взя́вши vzjávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | візьму́ vizʹmú |
2nd singular ти |
— | ві́зьмеш vízʹmeš |
3rd singular він / вона / воно |
— | ві́зьме vízʹme |
1st plural ми |
— | ві́зьмем, ві́зьмемо vízʹmem, vízʹmemo |
2nd plural ви |
— | ві́зьмете vízʹmete |
3rd plural вони |
— | ві́зьмуть vízʹmutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | візьмі́м, візьмі́мо vizʹmím, vizʹmímo |
second-person | візьми́ vizʹmý |
візьмі́ть vizʹmítʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
взяв vzjav |
взя́ли vzjály |
feminine я / ти / вона |
взяла́, взя́ла vzjalá, vzjála | |
neuter воно |
взя́ло vzjálo |