Hello, you have come here looking for the meaning of the word
вибачати. In DICTIOUS you will not only get to know all the dictionary meanings for the word
вибачати, but we will also tell you about its etymology, its characteristics and you will know how to say
вибачати in singular and plural. Everything you need to know about the word
вибачати you have here. The definition of the word
вибачати will help you to be more precise and correct when speaking or writing your texts. Knowing the definition of
вибачати, as well as those of other words, enriches your vocabulary and provides you with more and better linguistic resources.
Ukrainian
Etymology
Borrowed from Polish wybaczać.[1]
Pronunciation
Verb
вибача́ти • (vybačáty) impf (perfective ви́бачити)
- (transitive) to excuse, to pardon, to forgive
- Synonyms: пробача́ти (probačáty), проща́ти (proščáty)
Conjugation
Conjugation of вибача́ти, вибача́ть (class 1a, imperfective, transitive)
For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
| imperfective aspect
|
| infinitive
|
вибача́ти, вибача́ть
vybačáty, vybačátʹ
|
| participles
|
present tense
|
past tense
|
| active
|
—
|
—
|
| passive
|
—
|
—
|
| adverbial
|
вибача́ючи
vybačájučy
|
вибача́вши
vybačávšy
|
|
|
present tense
|
future tense
|
1st singular
я
|
вибача́ю
vybačáju
|
бу́ду вибача́ти, бу́ду вибача́ть, вибача́тиму
búdu vybačáty, búdu vybačátʹ, vybačátymu
|
2nd singular
ти
|
вибача́єш
vybačáješ
|
бу́деш вибача́ти, бу́деш вибача́ть, вибача́тимеш
búdeš vybačáty, búdeš vybačátʹ, vybačátymeš
|
3rd singular
він / вона / воно
|
вибача́є
vybačáje
|
бу́де вибача́ти, бу́де вибача́ть, вибача́тиме
búde vybačáty, búde vybačátʹ, vybačátyme
|
1st plural
ми
|
вибача́єм, вибача́ємо
vybačájem, vybačájemo
|
бу́демо вибача́ти, бу́демо вибача́ть, вибача́тимемо, вибача́тимем
búdemo vybačáty, búdemo vybačátʹ, vybačátymemo, vybačátymem
|
2nd plural
ви
|
вибача́єте
vybačájete
|
бу́дете вибача́ти, бу́дете вибача́ть, вибача́тимете
búdete vybačáty, búdete vybačátʹ, vybačátymete
|
3rd plural
вони
|
вибача́ють
vybačájutʹ
|
бу́дуть вибача́ти, бу́дуть вибача́ть, вибача́тимуть
búdutʹ vybačáty, búdutʹ vybačátʹ, vybačátymutʹ
|
| imperative
|
singular
|
plural
|
| first-person
|
—
|
вибача́ймо
vybačájmo
|
| second-person
|
вибача́й
vybačáj
|
вибача́йте
vybačájte
|
| past tense
|
singular
|
plural
ми / ви / вони
|
masculine
я / ти / він
|
вибача́в
vybačáv
|
вибача́ли
vybačály
|
feminine
я / ти / вона
|
вибача́ла
vybačála
|
neuter
воно
|
вибача́ло
vybačálo
|
Derived terms
References
- ^ Melnychuk, O. S., editor (1982–2012), “вибачати”, in Етимологічний словник української мови [Etymological Dictionary of the Ukrainian Language] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “вибачати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “вибачати”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 2 (в – відсрібли́тися), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN
- “вибачати”, in Горох – Словозміна (in Ukrainian)
- “вибачати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “вибачати”, in Словник.ua (in Ukrainian)