ви́бачити (výbačyty) + -ся (-sja)
ви́бачитися • (výbačytysja) pf (imperfective вибача́тися)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ви́бачитися, ви́бачитись, ви́бачиться výbačytysja, výbačytysʹ, výbačytʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | ви́бачившись výbačyvšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | ви́бачуся, ви́бачусь výbačusja, výbačusʹ |
| 2nd singular ти |
— | ви́бачишся výbačyšsja |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | ви́бачиться výbačytʹsja |
| 1st plural ми |
— | ви́бачимся, ви́бачимося, ви́бачимось výbačymsja, výbačymosja, výbačymosʹ |
| 2nd plural ви |
— | ви́бачитеся, ви́бачитесь výbačytesja, výbačytesʹ |
| 3rd plural вони |
— | ви́бачаться výbačatʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ви́бачмося, ви́бачмось výbačmosja, výbačmosʹ |
| second-person | ви́бачся výbačsja |
ви́бачтеся, ви́бачтесь výbačtesja, výbačtesʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ви́бачився, ви́бачивсь výbačyvsja, výbačyvsʹ |
ви́бачилися, ви́бачились výbačylysja, výbačylysʹ |
| feminine я / ти / вона |
ви́бачилася, ви́бачилась výbačylasja, výbačylasʹ | |
| neuter воно |
ви́бачилося, ви́бачилось výbačylosja, výbačylosʹ | |