From вибити (vybyty) + -ва́ти (-váty)
вибива́ти • (vybyváty) impf (perfective ви́бити)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | вибива́ти, вибива́ть vybyváty, vybyvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | вибива́ючи vybyvájučy |
вибива́вши vybyvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
вибива́ю vybyváju |
бу́ду вибива́ти, бу́ду вибива́ть, вибива́тиму búdu vybyváty, búdu vybyvátʹ, vybyvátymu |
| 2nd singular ти |
вибива́єш vybyváješ |
бу́деш вибива́ти, бу́деш вибива́ть, вибива́тимеш búdeš vybyváty, búdeš vybyvátʹ, vybyvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
вибива́є vybyváje |
бу́де вибива́ти, бу́де вибива́ть, вибива́тиме búde vybyváty, búde vybyvátʹ, vybyvátyme |
| 1st plural ми |
вибива́єм, вибива́ємо vybyvájem, vybyvájemo |
бу́демо вибива́ти, бу́демо вибива́ть, вибива́тимемо, вибива́тимем búdemo vybyváty, búdemo vybyvátʹ, vybyvátymemo, vybyvátymem |
| 2nd plural ви |
вибива́єте vybyvájete |
бу́дете вибива́ти, бу́дете вибива́ть, вибива́тимете búdete vybyváty, búdete vybyvátʹ, vybyvátymete |
| 3rd plural вони |
вибива́ють vybyvájutʹ |
бу́дуть вибива́ти, бу́дуть вибива́ть, вибива́тимуть búdutʹ vybyváty, búdutʹ vybyvátʹ, vybyvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | вибива́ймо vybyvájmo |
| second-person | вибива́й vybyváj |
вибива́йте vybyvájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
вибива́в vybyváv |
вибива́ли vybyvály |
| feminine я / ти / вона |
вибива́ла vybyvála | |
| neuter воно |
вибива́ло vybyválo | |