ви́бити • (výbyty) pf (imperfective вибива́ти)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | ви́бити, ви́бить výbyty, výbytʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | ви́битий výbytyj impersonal: ви́бито výbyto |
adverbial | — | ви́бивши výbyvšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | ви́б'ю výbʺju |
2nd singular ти |
— | ви́б'єш výbʺješ |
3rd singular він / вона / воно |
— | ви́б'є výbʺje |
1st plural ми |
— | ви́б'єм, ви́б'ємо výbʺjem, výbʺjemo |
2nd plural ви |
— | ви́б'єте výbʺjete |
3rd plural вони |
— | ви́б'ють výbʺjutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | ви́биймо výbyjmo |
second-person | ви́бий výbyj |
ви́бийте výbyjte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
ви́бив výbyv |
ви́били výbyly |
feminine я / ти / вона |
ви́била výbyla | |
neuter воно |
ви́било výbylo |