ви́вчити (vývčyty) + -а́ти (-áty)
вивча́ти • (vyvčáty) impf (perfective ви́вчити)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | вивча́ти, вивча́ть vyvčáty, vyvčátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | вивча́ючи vyvčájučy |
вивча́вши vyvčávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
вивча́ю vyvčáju |
бу́ду вивча́ти, бу́ду вивча́ть, вивча́тиму búdu vyvčáty, búdu vyvčátʹ, vyvčátymu |
| 2nd singular ти |
вивча́єш vyvčáješ |
бу́деш вивча́ти, бу́деш вивча́ть, вивча́тимеш búdeš vyvčáty, búdeš vyvčátʹ, vyvčátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
вивча́є vyvčáje |
бу́де вивча́ти, бу́де вивча́ть, вивча́тиме búde vyvčáty, búde vyvčátʹ, vyvčátyme |
| 1st plural ми |
вивча́єм, вивча́ємо vyvčájem, vyvčájemo |
бу́демо вивча́ти, бу́демо вивча́ть, вивча́тимемо, вивча́тимем búdemo vyvčáty, búdemo vyvčátʹ, vyvčátymemo, vyvčátymem |
| 2nd plural ви |
вивча́єте vyvčájete |
бу́дете вивча́ти, бу́дете вивча́ть, вивча́тимете búdete vyvčáty, búdete vyvčátʹ, vyvčátymete |
| 3rd plural вони |
вивча́ють vyvčájutʹ |
бу́дуть вивча́ти, бу́дуть вивча́ть, вивча́тимуть búdutʹ vyvčáty, búdutʹ vyvčátʹ, vyvčátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | вивча́ймо vyvčájmo |
| second-person | вивча́й vyvčáj |
вивча́йте vyvčájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
вивча́в vyvčáv |
вивча́ли vyvčály |
| feminine я / ти / вона |
вивча́ла vyvčála | |
| neuter воно |
вивча́ло vyvčálo | |