From вигріб- (vyhrib-) + -а́ти (-áty)
вигріба́ти • (vyhribáty) impf (perfective ви́гребти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | вигріба́ти, вигріба́ть vyhribáty, vyhribátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | вигрі́баний vyhríbanyj impersonal: вигрі́бано vyhríbano |
| adverbial | вигріба́ючи vyhribájučy |
вигріба́вши vyhribávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
вигріба́ю vyhribáju |
бу́ду вигріба́ти, бу́ду вигріба́ть, вигріба́тиму búdu vyhribáty, búdu vyhribátʹ, vyhribátymu |
| 2nd singular ти |
вигріба́єш vyhribáješ |
бу́деш вигріба́ти, бу́деш вигріба́ть, вигріба́тимеш búdeš vyhribáty, búdeš vyhribátʹ, vyhribátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
вигріба́є vyhribáje |
бу́де вигріба́ти, бу́де вигріба́ть, вигріба́тиме búde vyhribáty, búde vyhribátʹ, vyhribátyme |
| 1st plural ми |
вигріба́єм, вигріба́ємо vyhribájem, vyhribájemo |
бу́демо вигріба́ти, бу́демо вигріба́ть, вигріба́тимемо, вигріба́тимем búdemo vyhribáty, búdemo vyhribátʹ, vyhribátymemo, vyhribátymem |
| 2nd plural ви |
вигріба́єте vyhribájete |
бу́дете вигріба́ти, бу́дете вигріба́ть, вигріба́тимете búdete vyhribáty, búdete vyhribátʹ, vyhribátymete |
| 3rd plural вони |
вигріба́ють vyhribájutʹ |
бу́дуть вигріба́ти, бу́дуть вигріба́ть, вигріба́тимуть búdutʹ vyhribáty, búdutʹ vyhribátʹ, vyhribátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | вигріба́ймо vyhribájmo |
| second-person | вигріба́й vyhribáj |
вигріба́йте vyhribájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
вигріба́в vyhribáv |
вигріба́ли vyhribály |
| feminine я / ти / вона |
вигріба́ла vyhribála | |
| neuter воно |
вигріба́ло vyhribálo | |