From ви́гук(нути) (výhuk(nuty)) + -увати (-uvaty).
вигу́кувати • (vyhúkuvaty) impf (perfective ви́гукнути)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | вигу́кувати, вигу́кувать vyhúkuvaty, vyhúkuvatʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | вигу́куваний vyhúkuvanyj impersonal: вигу́кувано vyhúkuvano |
adverbial | вигу́куючи vyhúkujučy |
вигу́кувавши vyhúkuvavšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
вигу́кую vyhúkuju |
бу́ду вигу́кувати, бу́ду вигу́кувать, вигу́куватиму búdu vyhúkuvaty, búdu vyhúkuvatʹ, vyhúkuvatymu |
2nd singular ти |
вигу́куєш vyhúkuješ |
бу́деш вигу́кувати, бу́деш вигу́кувать, вигу́куватимеш búdeš vyhúkuvaty, búdeš vyhúkuvatʹ, vyhúkuvatymeš |
3rd singular він / вона / воно |
вигу́кує vyhúkuje |
бу́де вигу́кувати, бу́де вигу́кувать, вигу́куватиме búde vyhúkuvaty, búde vyhúkuvatʹ, vyhúkuvatyme |
1st plural ми |
вигу́куєм, вигу́куємо vyhúkujem, vyhúkujemo |
бу́демо вигу́кувати, бу́демо вигу́кувать, вигу́куватимемо, вигу́куватимем búdemo vyhúkuvaty, búdemo vyhúkuvatʹ, vyhúkuvatymemo, vyhúkuvatymem |
2nd plural ви |
вигу́куєте vyhúkujete |
бу́дете вигу́кувати, бу́дете вигу́кувать, вигу́куватимете búdete vyhúkuvaty, búdete vyhúkuvatʹ, vyhúkuvatymete |
3rd plural вони |
вигу́кують vyhúkujutʹ |
бу́дуть вигу́кувати, бу́дуть вигу́кувать, вигу́куватимуть búdutʹ vyhúkuvaty, búdutʹ vyhúkuvatʹ, vyhúkuvatymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | вигу́куймо vyhúkujmo |
second-person | вигу́куй vyhúkuj |
вигу́куйте vyhúkujte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
вигу́кував vyhúkuvav |
вигу́кували vyhúkuvaly |
feminine я / ти / вона |
вигу́кувала vyhúkuvala | |
neuter воно |
вигу́кувало vyhúkuvalo |