From ви- (vy-) + -йма́ти (-jmáty).
вийма́ти • (vyjmáty) impf (perfective ви́йняти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | вийма́ти, вийма́ть vyjmáty, vyjmátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | вийма́ючи vyjmájučy |
вийма́вши vyjmávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
вийма́ю vyjmáju |
бу́ду вийма́ти, бу́ду вийма́ть, вийма́тиму búdu vyjmáty, búdu vyjmátʹ, vyjmátymu |
| 2nd singular ти |
вийма́єш vyjmáješ |
бу́деш вийма́ти, бу́деш вийма́ть, вийма́тимеш búdeš vyjmáty, búdeš vyjmátʹ, vyjmátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
вийма́є vyjmáje |
бу́де вийма́ти, бу́де вийма́ть, вийма́тиме búde vyjmáty, búde vyjmátʹ, vyjmátyme |
| 1st plural ми |
вийма́єм, вийма́ємо vyjmájem, vyjmájemo |
бу́демо вийма́ти, бу́демо вийма́ть, вийма́тимемо, вийма́тимем búdemo vyjmáty, búdemo vyjmátʹ, vyjmátymemo, vyjmátymem |
| 2nd plural ви |
вийма́єте vyjmájete |
бу́дете вийма́ти, бу́дете вийма́ть, вийма́тимете búdete vyjmáty, búdete vyjmátʹ, vyjmátymete |
| 3rd plural вони |
вийма́ють vyjmájutʹ |
бу́дуть вийма́ти, бу́дуть вийма́ть, вийма́тимуть búdutʹ vyjmáty, búdutʹ vyjmátʹ, vyjmátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | вийма́ймо vyjmájmo |
| second-person | вийма́й vyjmáj |
вийма́йте vyjmájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
вийма́в vyjmáv |
вийма́ли vyjmály |
| feminine я / ти / вона |
вийма́ла vyjmála | |
| neuter воно |
вийма́ло vyjmálo | |