From виказати (vykazaty) + -увати (-uvaty)
вика́зувати • (vykázuvaty) impf (perfective ви́казати)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | вика́зувати, вика́зувать vykázuvaty, vykázuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | вика́зуючи vykázujučy |
вика́зувавши vykázuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
вика́зую vykázuju |
бу́ду вика́зувати, бу́ду вика́зувать, вика́зуватиму búdu vykázuvaty, búdu vykázuvatʹ, vykázuvatymu |
| 2nd singular ти |
вика́зуєш vykázuješ |
бу́деш вика́зувати, бу́деш вика́зувать, вика́зуватимеш búdeš vykázuvaty, búdeš vykázuvatʹ, vykázuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
вика́зує vykázuje |
бу́де вика́зувати, бу́де вика́зувать, вика́зуватиме búde vykázuvaty, búde vykázuvatʹ, vykázuvatyme |
| 1st plural ми |
вика́зуєм, вика́зуємо vykázujem, vykázujemo |
бу́демо вика́зувати, бу́демо вика́зувать, вика́зуватимемо, вика́зуватимем búdemo vykázuvaty, búdemo vykázuvatʹ, vykázuvatymemo, vykázuvatymem |
| 2nd plural ви |
вика́зуєте vykázujete |
бу́дете вика́зувати, бу́дете вика́зувать, вика́зуватимете búdete vykázuvaty, búdete vykázuvatʹ, vykázuvatymete |
| 3rd plural вони |
вика́зують vykázujutʹ |
бу́дуть вика́зувати, бу́дуть вика́зувать, вика́зуватимуть búdutʹ vykázuvaty, búdutʹ vykázuvatʹ, vykázuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | вика́зуймо vykázujmo |
| second-person | вика́зуй vykázuj |
вика́зуйте vykázujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
вика́зував vykázuvav |
вика́зували vykázuvaly |
| feminine я / ти / вона |
вика́зувала vykázuvala | |
| neuter воно |
вика́зувало vykázuvalo | |