From викона́вець (vykonávecʹ) + -чий (-čyj). Compare Belarusian выкана́ўчы (vykanáŭčy), Polish wykonawczy.
викона́вчий • (vykonávčyj)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | викона́вчий vykonávčyj |
викона́вче vykonávče |
викона́вча vykonávča |
викона́вчі vykonávči | |
| genitive | викона́вчого vykonávčoho |
викона́вчої vykonávčoji |
викона́вчих vykonávčyx | ||
| dative | викона́вчому vykonávčomu |
викона́вчій vykonávčij |
викона́вчим vykonávčym | ||
| accusative | animate | викона́вчого vykonávčoho |
викона́вче vykonávče |
викона́вчу vykonávču |
викона́вчих vykonávčyx |
| inanimate | викона́вчий vykonávčyj |
викона́вчі vykonávči | |||
| instrumental | викона́вчим vykonávčym |
викона́вчою vykonávčoju |
викона́вчими vykonávčymy | ||
| locative | викона́вчому, викона́вчім vykonávčomu, vykonávčim |
викона́вчій vykonávčij |
викона́вчих vykonávčyx | ||
| vocative | викона́вчий vykonávčyj |
викона́вче vykonávče |
викона́вча vykonávča |
викона́вчі vykonávči | |