Borrowed from Polish wykonywać. By surface analysis, ви́конати (výkonaty) + -увати (-uvaty).
вико́нувати • (vykónuvaty) impf (perfective ви́конати)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | вико́нувати, вико́нувать vykónuvaty, vykónuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | вико́нуваний vykónuvanyj impersonal: вико́нувано vykónuvano |
| adverbial | вико́нуючи vykónujučy |
вико́нувавши vykónuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
вико́ную vykónuju |
бу́ду вико́нувати, бу́ду вико́нувать, вико́нуватиму búdu vykónuvaty, búdu vykónuvatʹ, vykónuvatymu |
| 2nd singular ти |
вико́нуєш vykónuješ |
бу́деш вико́нувати, бу́деш вико́нувать, вико́нуватимеш búdeš vykónuvaty, búdeš vykónuvatʹ, vykónuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
вико́нує vykónuje |
бу́де вико́нувати, бу́де вико́нувать, вико́нуватиме búde vykónuvaty, búde vykónuvatʹ, vykónuvatyme |
| 1st plural ми |
вико́нуєм, вико́нуємо vykónujem, vykónujemo |
бу́демо вико́нувати, бу́демо вико́нувать, вико́нуватимемо, вико́нуватимем búdemo vykónuvaty, búdemo vykónuvatʹ, vykónuvatymemo, vykónuvatymem |
| 2nd plural ви |
вико́нуєте vykónujete |
бу́дете вико́нувати, бу́дете вико́нувать, вико́нуватимете búdete vykónuvaty, búdete vykónuvatʹ, vykónuvatymete |
| 3rd plural вони |
вико́нують vykónujutʹ |
бу́дуть вико́нувати, бу́дуть вико́нувать, вико́нуватимуть búdutʹ vykónuvaty, búdutʹ vykónuvatʹ, vykónuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | вико́нуймо vykónujmo |
| second-person | вико́нуй vykónuj |
вико́нуйте vykónujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
вико́нував vykónuvav |
вико́нували vykónuvaly |
| feminine я / ти / вона |
вико́нувала vykónuvala | |
| neuter воно |
вико́нувало vykónuvalo | |