From ви́коренити (výkorenyty) + -ювати (-juvaty). Compare Belarusian выкараня́ць (vykaranjácʹ), Polish wykorzeniać.
викорі́нювати • (vykorínjuvaty) impf (perfective ви́коренити)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | викорі́нювати, викорі́нювать vykorínjuvaty, vykorínjuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | викорі́нюваний vykorínjuvanyj impersonal: викорі́нювано vykorínjuvano |
| adverbial | викорі́нюючи vykorínjujučy |
викорі́нювавши vykorínjuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
викорі́нюю vykorínjuju |
бу́ду викорі́нювати, бу́ду викорі́нювать, викорі́нюватиму búdu vykorínjuvaty, búdu vykorínjuvatʹ, vykorínjuvatymu |
| 2nd singular ти |
викорі́нюєш vykorínjuješ |
бу́деш викорі́нювати, бу́деш викорі́нювать, викорі́нюватимеш búdeš vykorínjuvaty, búdeš vykorínjuvatʹ, vykorínjuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
викорі́нює vykorínjuje |
бу́де викорі́нювати, бу́де викорі́нювать, викорі́нюватиме búde vykorínjuvaty, búde vykorínjuvatʹ, vykorínjuvatyme |
| 1st plural ми |
викорі́нюєм, викорі́нюємо vykorínjujem, vykorínjujemo |
бу́демо викорі́нювати, бу́демо викорі́нювать, викорі́нюватимемо, викорі́нюватимем búdemo vykorínjuvaty, búdemo vykorínjuvatʹ, vykorínjuvatymemo, vykorínjuvatymem |
| 2nd plural ви |
викорі́нюєте vykorínjujete |
бу́дете викорі́нювати, бу́дете викорі́нювать, викорі́нюватимете búdete vykorínjuvaty, búdete vykorínjuvatʹ, vykorínjuvatymete |
| 3rd plural вони |
викорі́нюють vykorínjujutʹ |
бу́дуть викорі́нювати, бу́дуть викорі́нювать, викорі́нюватимуть búdutʹ vykorínjuvaty, búdutʹ vykorínjuvatʹ, vykorínjuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | викорі́нюймо vykorínjujmo |
| second-person | викорі́нюй vykorínjuj |
викорі́нюйте vykorínjujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
викорі́нював vykorínjuvav |
викорі́нювали vykorínjuvaly |
| feminine я / ти / вона |
викорі́нювала vykorínjuvala | |
| neuter воно |
викорі́нювало vykorínjuvalo | |