From викрад- (vykrad-) + -а́ти (-áty)
викрада́ти • (vykradáty) impf (perfective ви́красти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | викрада́ти, викрада́ть vykradáty, vykradátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | викра́даний vykrádanyj impersonal: викра́дано vykrádano |
| adverbial | викрада́ючи vykradájučy |
викрада́вши vykradávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
викрада́ю vykradáju |
бу́ду викрада́ти, бу́ду викрада́ть, викрада́тиму búdu vykradáty, búdu vykradátʹ, vykradátymu |
| 2nd singular ти |
викрада́єш vykradáješ |
бу́деш викрада́ти, бу́деш викрада́ть, викрада́тимеш búdeš vykradáty, búdeš vykradátʹ, vykradátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
викрада́є vykradáje |
бу́де викрада́ти, бу́де викрада́ть, викрада́тиме búde vykradáty, búde vykradátʹ, vykradátyme |
| 1st plural ми |
викрада́єм, викрада́ємо vykradájem, vykradájemo |
бу́демо викрада́ти, бу́демо викрада́ть, викрада́тимемо, викрада́тимем búdemo vykradáty, búdemo vykradátʹ, vykradátymemo, vykradátymem |
| 2nd plural ви |
викрада́єте vykradájete |
бу́дете викрада́ти, бу́дете викрада́ть, викрада́тимете búdete vykradáty, búdete vykradátʹ, vykradátymete |
| 3rd plural вони |
викрада́ють vykradájutʹ |
бу́дуть викрада́ти, бу́дуть викрада́ть, викрада́тимуть búdutʹ vykradáty, búdutʹ vykradátʹ, vykradátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | викрада́ймо vykradájmo |
| second-person | викрада́й vykradáj |
викрада́йте vykradájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
викрада́в vykradáv |
викрада́ли vykradály |
| feminine я / ти / вона |
викрада́ла vykradála | |
| neuter воно |
викрада́ло vykradálo | |