From ви́- (vý-) + кри́ти (krýty). Compare Belarusian вы́крыць (výkrycʹ), Polish wykryć.
ви́крити • (výkryty) pf (imperfective викрива́ти) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ви́крити, ви́крить výkryty, výkrytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | ви́критий výkrytyj impersonal: ви́крито výkryto |
| adverbial | — | ви́кривши výkryvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | ви́крию výkryju |
| 2nd singular ти |
— | ви́криєш výkryješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | ви́криє výkryje |
| 1st plural ми |
— | ви́криєм, ви́криємо výkryjem, výkryjemo |
| 2nd plural ви |
— | ви́криєте výkryjete |
| 3rd plural вони |
— | ви́криють výkryjutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ви́криймо výkryjmo |
| second-person | ви́крий výkryj |
ви́крийте výkryjte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ви́крив výkryv |
ви́крили výkryly |
| feminine я / ти / вона |
ви́крила výkryla | |
| neuter воно |
ви́крило výkrylo | |