From вимо́га (vymóha) + -ливий (-lyvyj).
вимо́гливий • (vymóhlyvyj) (adverb вимо́гливо, abstract noun вимо́гливість)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | вимо́гливий vymóhlyvyj |
вимо́гливе vymóhlyve |
вимо́глива vymóhlyva |
вимо́гливі vymóhlyvi | |
| genitive | вимо́гливого vymóhlyvoho |
вимо́гливої vymóhlyvoji |
вимо́гливих vymóhlyvyx | ||
| dative | вимо́гливому vymóhlyvomu |
вимо́гливій vymóhlyvij |
вимо́гливим vymóhlyvym | ||
| accusative | animate | вимо́гливого vymóhlyvoho |
вимо́гливе vymóhlyve |
вимо́гливу vymóhlyvu |
вимо́гливих vymóhlyvyx |
| inanimate | вимо́гливий vymóhlyvyj |
вимо́гливі vymóhlyvi | |||
| instrumental | вимо́гливим vymóhlyvym |
вимо́гливою vymóhlyvoju |
вимо́гливими vymóhlyvymy | ||
| locative | вимо́гливому, вимо́гливім vymóhlyvomu, vymóhlyvim |
вимо́гливій vymóhlyvij |
вимо́гливих vymóhlyvyx | ||