From ви- (vy-) + ника́ти impf (nykáty). Compare Belarusian выніка́ць (vynikácʹ), Polish wynikać.
виника́ти • (vynykáty) impf (perfective ви́никнути)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | виника́ти, виника́ть vynykáty, vynykátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | виника́ючи vynykájučy |
виника́вши vynykávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
виника́ю vynykáju |
бу́ду виника́ти, бу́ду виника́ть, виника́тиму búdu vynykáty, búdu vynykátʹ, vynykátymu |
| 2nd singular ти |
виника́єш vynykáješ |
бу́деш виника́ти, бу́деш виника́ть, виника́тимеш búdeš vynykáty, búdeš vynykátʹ, vynykátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
виника́є vynykáje |
бу́де виника́ти, бу́де виника́ть, виника́тиме búde vynykáty, búde vynykátʹ, vynykátyme |
| 1st plural ми |
виника́єм, виника́ємо vynykájem, vynykájemo |
бу́демо виника́ти, бу́демо виника́ть, виника́тимемо, виника́тимем búdemo vynykáty, búdemo vynykátʹ, vynykátymemo, vynykátymem |
| 2nd plural ви |
виника́єте vynykájete |
бу́дете виника́ти, бу́дете виника́ть, виника́тимете búdete vynykáty, búdete vynykátʹ, vynykátymete |
| 3rd plural вони |
виника́ють vynykájutʹ |
бу́дуть виника́ти, бу́дуть виника́ть, виника́тимуть búdutʹ vynykáty, búdutʹ vynykátʹ, vynykátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | виника́ймо vynykájmo |
| second-person | виника́й vynykáj |
виника́йте vynykájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
виника́в vynykáv |
виника́ли vynykály |
| feminine я / ти / вона |
виника́ла vynykála | |
| neuter воно |
виника́ло vynykálo | |