From ви́няток (výnjatok, “exception”) + -о́вий (-óvyj). Cognate with Polish wyjątkowy.
винятко́вий • (vynjatkóvyj) (adverb винятко́во, abstract noun винятко́вість)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | винятко́вий vynjatkóvyj |
винятко́ве vynjatkóve |
винятко́ва vynjatkóva |
винятко́ві vynjatkóvi | |
| genitive | винятко́вого vynjatkóvoho |
винятко́вої vynjatkóvoji |
винятко́вих vynjatkóvyx | ||
| dative | винятко́вому vynjatkóvomu |
винятко́вій vynjatkóvij |
винятко́вим vynjatkóvym | ||
| accusative | animate | винятко́вого vynjatkóvoho |
винятко́ве vynjatkóve |
винятко́ву vynjatkóvu |
винятко́вих vynjatkóvyx |
| inanimate | винятко́вий vynjatkóvyj |
винятко́ві vynjatkóvi | |||
| instrumental | винятко́вим vynjatkóvym |
винятко́вою vynjatkóvoju |
винятко́вими vynjatkóvymy | ||
| locative | винятко́вому, винятко́вім vynjatkóvomu, vynjatkóvim |
винятко́вій vynjatkóvij |
винятко́вих vynjatkóvyx | ||