From ви́- (vý-) + перед (pered) + -ити (-yty). Compare Russian вы́передить (výpereditʹ), Belarusian вы́перадзіць (výpjeradzicʹ), Polish wyprzedzić.
ви́передити • (výperedyty) pf (imperfective випереджа́ти or випере́джувати) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ви́передити, ви́передить výperedyty, výperedytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | ви́переджений výperedženyj impersonal: ви́переджено výperedženo |
| adverbial | — | ви́передивши výperedyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | ви́переджу výperedžu |
| 2nd singular ти |
— | ви́передиш výperedyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | ви́передить výperedytʹ |
| 1st plural ми |
— | ви́передим, ви́передимо výperedym, výperedymo |
| 2nd plural ви |
— | ви́передите výperedyte |
| 3rd plural вони |
— | ви́передять výperedjatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ви́передім, ви́передімо výperedim, výperedimo |
| second-person | ви́переди výperedy |
ви́передіть výpereditʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ви́передив výperedyv |
ви́передили výperedyly |
| feminine я / ти / вона |
ви́передила výperedyla | |
| neuter воно |
ви́передило výperedylo | |