From випростати (vyprostaty) + -увати (-uvaty)
ви́простувати • (výprostuvaty) pf випро́стувати • (vypróstuvaty) impf
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | випро́стувати, випро́стувать vypróstuvaty, vypróstuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | випро́стуючи vypróstujučy |
випро́стувавши vypróstuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
випро́стую vypróstuju |
бу́ду випро́стувати, бу́ду випро́стувать, випро́стуватиму búdu vypróstuvaty, búdu vypróstuvatʹ, vypróstuvatymu |
| 2nd singular ти |
випро́стуєш vypróstuješ |
бу́деш випро́стувати, бу́деш випро́стувать, випро́стуватимеш búdeš vypróstuvaty, búdeš vypróstuvatʹ, vypróstuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
випро́стує vypróstuje |
бу́де випро́стувати, бу́де випро́стувать, випро́стуватиме búde vypróstuvaty, búde vypróstuvatʹ, vypróstuvatyme |
| 1st plural ми |
випро́стуєм, випро́стуємо vypróstujem, vypróstujemo |
бу́демо випро́стувати, бу́демо випро́стувать, випро́стуватимемо, випро́стуватимем búdemo vypróstuvaty, búdemo vypróstuvatʹ, vypróstuvatymemo, vypróstuvatymem |
| 2nd plural ви |
випро́стуєте vypróstujete |
бу́дете випро́стувати, бу́дете випро́стувать, випро́стуватимете búdete vypróstuvaty, búdete vypróstuvatʹ, vypróstuvatymete |
| 3rd plural вони |
випро́стують vypróstujutʹ |
бу́дуть випро́стувати, бу́дуть випро́стувать, випро́стуватимуть búdutʹ vypróstuvaty, búdutʹ vypróstuvatʹ, vypróstuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | випро́стуймо vypróstujmo |
| second-person | випро́стуй vypróstuj |
випро́стуйте vypróstujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
випро́стував vypróstuvav |
випро́стували vypróstuvaly |
| feminine я / ти / вона |
випро́стувала vypróstuvala | |
| neuter воно |
випро́стувало vypróstuvalo | |
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ви́простувати, ви́простувать výprostuvaty, výprostuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | ви́простуваний výprostuvanyj impersonal: ви́простувано výprostuvano |
| adverbial | — | ви́простувавши výprostuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | ви́простую výprostuju |
| 2nd singular ти |
— | ви́простуєш výprostuješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | ви́простує výprostuje |
| 1st plural ми |
— | ви́простуєм, ви́простуємо výprostujem, výprostujemo |
| 2nd plural ви |
— | ви́простуєте výprostujete |
| 3rd plural вони |
— | ви́простують výprostujutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ви́простуймо výprostujmo |
| second-person | ви́простуй výprostuj |
ви́простуйте výprostujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ви́простував výprostuvav |
ви́простували výprostuvaly |
| feminine я / ти / вона |
ви́простувала výprostuvala | |
| neuter воно |
ви́простувало výprostuvalo | |