From ви́- (vý-) + пусти́ти (pustýty). Compare Russian вы́пустить (výpustitʹ), Belarusian вы́пусціць (výpuscicʹ), Polish wypuścić.
ви́пустити • (výpustyty) pf (imperfective випуска́ти) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ви́пустити, ви́пустить výpustyty, výpustytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | ви́пущений výpuščenyj impersonal: ви́пущено výpuščeno |
| adverbial | — | ви́пустивши výpustyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | ви́пущу výpušču |
| 2nd singular ти |
— | ви́пустиш výpustyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | ви́пустить výpustytʹ |
| 1st plural ми |
— | ви́пустим, ви́пустимо výpustym, výpustymo |
| 2nd plural ви |
— | ви́пустите výpustyte |
| 3rd plural вони |
— | ви́пустять výpustjatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ви́пустім, ви́пустімо výpustim, výpustimo |
| second-person | ви́пусти výpusty |
ви́пустіть výpustitʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ви́пустив výpustyv |
ви́пустили výpustyly |
| feminine я / ти / вона |
ви́пустила výpustyla | |
| neuter воно |
ви́пустило výpustylo | |