From ви́- (vý-) + рубати (rubaty)
вируба́ти • (vyrubáty) impf or pf (imperfective виру́бувати)
biaspectual | ||
---|---|---|
infinitive | вируба́ти, вируба́ть vyrubáty, vyrubátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | виру́баний vyrúbanyj impersonal: виру́бано vyrúbano |
adverbial | вируба́ючи vyrubájučy |
вируба́вши vyrubávšy |
present tense (imperfective) | future tense (imperfective) | |
future tense (perfective) | — | |
1st singular я |
вируба́ю vyrubáju |
бу́ду вируба́ти, бу́ду вируба́ть, вируба́тиму búdu vyrubáty, búdu vyrubátʹ, vyrubátymu |
2nd singular ти |
вируба́єш vyrubáješ |
бу́деш вируба́ти, бу́деш вируба́ть, вируба́тимеш búdeš vyrubáty, búdeš vyrubátʹ, vyrubátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
вируба́є vyrubáje |
бу́де вируба́ти, бу́де вируба́ть, вируба́тиме búde vyrubáty, búde vyrubátʹ, vyrubátyme |
1st plural ми |
вируба́єм, вируба́ємо vyrubájem, vyrubájemo |
бу́демо вируба́ти, бу́демо вируба́ть, вируба́тимемо, вируба́тимем búdemo vyrubáty, búdemo vyrubátʹ, vyrubátymemo, vyrubátymem |
2nd plural ви |
вируба́єте vyrubájete |
бу́дете вируба́ти, бу́дете вируба́ть, вируба́тимете búdete vyrubáty, búdete vyrubátʹ, vyrubátymete |
3rd plural вони |
вируба́ють vyrubájutʹ |
бу́дуть вируба́ти, бу́дуть вируба́ть, вируба́тимуть búdutʹ vyrubáty, búdutʹ vyrubátʹ, vyrubátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | вируба́ймо vyrubájmo |
second-person | вируба́й vyrubáj |
вируба́йте vyrubájte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
вируба́в vyrubáv |
вируба́ли vyrubály |
feminine я / ти / вона |
вируба́ла vyrubála | |
neuter воно |
вируба́ло vyrubálo |