From вир (vyr) + -ува́ти (-uváty)
вирува́ти • (vyruváty) impf
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | вирува́ти, вирува́ть vyruváty, vyruvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | виру́ючи vyrújučy |
вирува́вши vyruvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
виру́ю vyrúju |
бу́ду вирува́ти, бу́ду вирува́ть, вирува́тиму búdu vyruváty, búdu vyruvátʹ, vyruvátymu |
| 2nd singular ти |
виру́єш vyrúješ |
бу́деш вирува́ти, бу́деш вирува́ть, вирува́тимеш búdeš vyruváty, búdeš vyruvátʹ, vyruvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
виру́є vyrúje |
бу́де вирува́ти, бу́де вирува́ть, вирува́тиме búde vyruváty, búde vyruvátʹ, vyruvátyme |
| 1st plural ми |
виру́єм, виру́ємо vyrújem, vyrújemo |
бу́демо вирува́ти, бу́демо вирува́ть, вирува́тимемо, вирува́тимем búdemo vyruváty, búdemo vyruvátʹ, vyruvátymemo, vyruvátymem |
| 2nd plural ви |
виру́єте vyrújete |
бу́дете вирува́ти, бу́дете вирува́ть, вирува́тимете búdete vyruváty, búdete vyruvátʹ, vyruvátymete |
| 3rd plural вони |
виру́ють vyrújutʹ |
бу́дуть вирува́ти, бу́дуть вирува́ть, вирува́тимуть búdutʹ vyruváty, búdutʹ vyruvátʹ, vyruvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | виру́ймо vyrújmo |
| second-person | виру́й vyrúj |
виру́йте vyrújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
вирува́в vyruváv |
вирува́ли vyruvály |
| feminine я / ти / вона |
вирува́ла vyruvála | |
| neuter воно |
вирува́ло vyruválo | |