ви́рішити (výrišyty) + -увати (-uvaty)
вирі́шувати • (vyríšuvaty) impf (perfective ви́рішити)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | вирі́шувати, вирі́шувать vyríšuvaty, vyríšuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | вирі́шуючи vyríšujučy |
вирі́шувавши vyríšuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
вирі́шую vyríšuju |
бу́ду вирі́шувати, бу́ду вирі́шувать, вирі́шуватиму búdu vyríšuvaty, búdu vyríšuvatʹ, vyríšuvatymu |
| 2nd singular ти |
вирі́шуєш vyríšuješ |
бу́деш вирі́шувати, бу́деш вирі́шувать, вирі́шуватимеш búdeš vyríšuvaty, búdeš vyríšuvatʹ, vyríšuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
вирі́шує vyríšuje |
бу́де вирі́шувати, бу́де вирі́шувать, вирі́шуватиме búde vyríšuvaty, búde vyríšuvatʹ, vyríšuvatyme |
| 1st plural ми |
вирі́шуєм, вирі́шуємо vyríšujem, vyríšujemo |
бу́демо вирі́шувати, бу́демо вирі́шувать, вирі́шуватимемо, вирі́шуватимем búdemo vyríšuvaty, búdemo vyríšuvatʹ, vyríšuvatymemo, vyríšuvatymem |
| 2nd plural ви |
вирі́шуєте vyríšujete |
бу́дете вирі́шувати, бу́дете вирі́шувать, вирі́шуватимете búdete vyríšuvaty, búdete vyríšuvatʹ, vyríšuvatymete |
| 3rd plural вони |
вирі́шують vyríšujutʹ |
бу́дуть вирі́шувати, бу́дуть вирі́шувать, вирі́шуватимуть búdutʹ vyríšuvaty, búdutʹ vyríšuvatʹ, vyríšuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | вирі́шуймо vyríšujmo |
| second-person | вирі́шуй vyríšuj |
вирі́шуйте vyríšujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
вирі́шував vyríšuvav |
вирі́шували vyríšuvaly |
| feminine я / ти / вона |
вирі́шувала vyríšuvala | |
| neuter воно |
вирі́шувало vyríšuvalo | |