From вислі́дж- (vyslídž-) + -увати (-uvaty)
вислі́джувати • (vyslídžuvaty) impf (perfective ви́слідити)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | вислі́джувати, вислі́джувать vyslídžuvaty, vyslídžuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | вислі́джуючи vyslídžujučy |
вислі́джувавши vyslídžuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
вислі́джую vyslídžuju |
бу́ду вислі́джувати, бу́ду вислі́джувать, вислі́джуватиму búdu vyslídžuvaty, búdu vyslídžuvatʹ, vyslídžuvatymu |
| 2nd singular ти |
вислі́джуєш vyslídžuješ |
бу́деш вислі́джувати, бу́деш вислі́джувать, вислі́джуватимеш búdeš vyslídžuvaty, búdeš vyslídžuvatʹ, vyslídžuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
вислі́джує vyslídžuje |
бу́де вислі́джувати, бу́де вислі́джувать, вислі́джуватиме búde vyslídžuvaty, búde vyslídžuvatʹ, vyslídžuvatyme |
| 1st plural ми |
вислі́джуєм, вислі́джуємо vyslídžujem, vyslídžujemo |
бу́демо вислі́джувати, бу́демо вислі́джувать, вислі́джуватимемо, вислі́джуватимем búdemo vyslídžuvaty, búdemo vyslídžuvatʹ, vyslídžuvatymemo, vyslídžuvatymem |
| 2nd plural ви |
вислі́джуєте vyslídžujete |
бу́дете вислі́джувати, бу́дете вислі́джувать, вислі́джуватимете búdete vyslídžuvaty, búdete vyslídžuvatʹ, vyslídžuvatymete |
| 3rd plural вони |
вислі́джують vyslídžujutʹ |
бу́дуть вислі́джувати, бу́дуть вислі́джувать, вислі́джуватимуть búdutʹ vyslídžuvaty, búdutʹ vyslídžuvatʹ, vyslídžuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | вислі́джуймо vyslídžujmo |
| second-person | вислі́джуй vyslídžuj |
вислі́джуйте vyslídžujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
вислі́джував vyslídžuvav |
вислі́джували vyslídžuvaly |
| feminine я / ти / вона |
вислі́джувала vyslídžuvala | |
| neuter воно |
вислі́джувало vyslídžuvalo | |