From ви́смикати (výsmykaty) + -увати (-uvaty).
висми́кувати • (vysmýkuvaty) impf (perfective ви́смикати or ви́смикнути)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | висми́кувати, висми́кувать vysmýkuvaty, vysmýkuvatʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | висми́куючи vysmýkujučy |
висми́кувавши vysmýkuvavšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
висми́кую vysmýkuju |
бу́ду висми́кувати, бу́ду висми́кувать, висми́куватиму búdu vysmýkuvaty, búdu vysmýkuvatʹ, vysmýkuvatymu |
2nd singular ти |
висми́куєш vysmýkuješ |
бу́деш висми́кувати, бу́деш висми́кувать, висми́куватимеш búdeš vysmýkuvaty, búdeš vysmýkuvatʹ, vysmýkuvatymeš |
3rd singular він / вона / воно |
висми́кує vysmýkuje |
бу́де висми́кувати, бу́де висми́кувать, висми́куватиме búde vysmýkuvaty, búde vysmýkuvatʹ, vysmýkuvatyme |
1st plural ми |
висми́куєм, висми́куємо vysmýkujem, vysmýkujemo |
бу́демо висми́кувати, бу́демо висми́кувать, висми́куватимемо, висми́куватимем búdemo vysmýkuvaty, búdemo vysmýkuvatʹ, vysmýkuvatymemo, vysmýkuvatymem |
2nd plural ви |
висми́куєте vysmýkujete |
бу́дете висми́кувати, бу́дете висми́кувать, висми́куватимете búdete vysmýkuvaty, búdete vysmýkuvatʹ, vysmýkuvatymete |
3rd plural вони |
висми́кують vysmýkujutʹ |
бу́дуть висми́кувати, бу́дуть висми́кувать, висми́куватимуть búdutʹ vysmýkuvaty, búdutʹ vysmýkuvatʹ, vysmýkuvatymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | висми́куймо vysmýkujmo |
second-person | висми́куй vysmýkuj |
висми́куйте vysmýkujte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
висми́кував vysmýkuvav |
висми́кували vysmýkuvaly |
feminine я / ти / вона |
висми́кувала vysmýkuvala | |
neuter воно |
висми́кувало vysmýkuvalo |