From ви́смоктати (výsmoktaty) + -увати (-uvaty).
висмо́ктувати • (vysmóktuvaty) impf (perfective ви́смоктати) (transitive)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | висмо́ктувати, висмо́ктувать vysmóktuvaty, vysmóktuvatʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | висмо́ктуючи vysmóktujučy |
висмо́ктувавши vysmóktuvavšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
висмо́ктую vysmóktuju |
бу́ду висмо́ктувати, бу́ду висмо́ктувать, висмо́ктуватиму búdu vysmóktuvaty, búdu vysmóktuvatʹ, vysmóktuvatymu |
2nd singular ти |
висмо́ктуєш vysmóktuješ |
бу́деш висмо́ктувати, бу́деш висмо́ктувать, висмо́ктуватимеш búdeš vysmóktuvaty, búdeš vysmóktuvatʹ, vysmóktuvatymeš |
3rd singular він / вона / воно |
висмо́ктує vysmóktuje |
бу́де висмо́ктувати, бу́де висмо́ктувать, висмо́ктуватиме búde vysmóktuvaty, búde vysmóktuvatʹ, vysmóktuvatyme |
1st plural ми |
висмо́ктуєм, висмо́ктуємо vysmóktujem, vysmóktujemo |
бу́демо висмо́ктувати, бу́демо висмо́ктувать, висмо́ктуватимемо, висмо́ктуватимем búdemo vysmóktuvaty, búdemo vysmóktuvatʹ, vysmóktuvatymemo, vysmóktuvatymem |
2nd plural ви |
висмо́ктуєте vysmóktujete |
бу́дете висмо́ктувати, бу́дете висмо́ктувать, висмо́ктуватимете búdete vysmóktuvaty, búdete vysmóktuvatʹ, vysmóktuvatymete |
3rd plural вони |
висмо́ктують vysmóktujutʹ |
бу́дуть висмо́ктувати, бу́дуть висмо́ктувать, висмо́ктуватимуть búdutʹ vysmóktuvaty, búdutʹ vysmóktuvatʹ, vysmóktuvatymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | висмо́ктуймо vysmóktujmo |
second-person | висмо́ктуй vysmóktuj |
висмо́ктуйте vysmóktujte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
висмо́ктував vysmóktuvav |
висмо́ктували vysmóktuvaly |
feminine я / ти / вона |
висмо́ктувала vysmóktuvala | |
neuter воно |
висмо́ктувало vysmóktuvalo |