From ви́снажити (výsnažyty) + -ся (-sja)
ви́снажитися • (výsnažytysja) pf (imperfective висна́жуватися)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ви́снажитися, ви́снажитись, ви́снажиться výsnažytysja, výsnažytysʹ, výsnažytʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | ви́снажившись výsnažyvšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | ви́снажуся, ви́снажусь výsnažusja, výsnažusʹ |
| 2nd singular ти |
— | ви́снажишся výsnažyšsja |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | ви́снажиться výsnažytʹsja |
| 1st plural ми |
— | ви́снажимся, ви́снажимося, ви́снажимось výsnažymsja, výsnažymosja, výsnažymosʹ |
| 2nd plural ви |
— | ви́снажитеся, ви́снажитесь výsnažytesja, výsnažytesʹ |
| 3rd plural вони |
— | ви́снажаться výsnažatʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ви́снажімся, ви́снажімося, ви́снажімось výsnažimsja, výsnažimosja, výsnažimosʹ |
| second-person | ви́снажися, ви́снажись výsnažysja, výsnažysʹ |
ви́снажіться výsnažitʹsja |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ви́снажився, ви́снаживсь výsnažyvsja, výsnažyvsʹ |
ви́снажилися, ви́снажились výsnažylysja, výsnažylysʹ |
| feminine я / ти / вона |
ви́снажилася, ви́снажилась výsnažylasja, výsnažylasʹ | |
| neuter воно |
ви́снажилося, ви́снажилось výsnažylosja, výsnažylosʹ | |